МУЗЕЙ
КИСИЛИНА

Печатка періоду російської імперії, кінця ХІХ — початку ХХ століття. Напис у полі печатки у шістьох рядках: ВОЛ: ГУБЕР: ПЕЧАТЬ СБОРЩИКА КИСИЛИНСКАГ: ЕВРЕЙСКАГО ОБЩЕСТ: Українською: "Волинська губернія. Печатка збирача Кисилинської єврейської громади" Єврейські громади існували на повному самозабезпеченні, тому існували люди, що проводили регулярні збори на утримання шкіл або на допомогу нужденним (бідним, хворим, вдовам, сиротам тощо). Збирачі працювали як безкоштовно або за оплату. Саме такій людині з Кисилина належала ця печатка.

Під час Першої світової війни на заході Волині проходила лінія фронту. Досить довгий час війська стояли по обох берегах річки Стохід. У війні нічого немає хорошого, але саме через ті події, сьогодні ми маємо тисячі різноманітних фото та листівок з видами сіл, містечок та міст. Завдяки невідомому солдату вдалося зберегти на папері й вигляд Михайлівської церкви, що знаходилася на півночі Нового Двору. Церкви не стало внаслідок боїв, то ж це зображення є єдиним візуальним джерелом інформації про цей храм. Храм на честь архистратига Михайла був збудований на місці городища ХІ-ХІІІ ст. Точна дата будівництва в кінці XIX ст. вже була забута місцевим кліром й людьми та в клірових відомостях не фігурує. Та можемо припустити, що він XVIII століття. З тих же клірових відомостей відомо, що на фото храм вже після ремонту, який відбувся у 1889 році. Тоді було збудовано кам'яний фундамент, на який й підняли церкву, замінили дубові підвалини, переклали підлогу та перекрили дах бляхою. Окрім цього, добудували притвор та ризницю. Видніється на фото дзвіниця збудована у 1883 році на місці старішої, що згоріла роком раніше. Як бачимо, старої дзвіниці ніхто не відтворював, а збудували нову у типовому для того часу стилі. Як і було зазначено вище, храм не пережив боїв Першої світової війни. На його місці у міжвоєнному періоді вже нічого не було. Від 2001 року городище, де стояла церква, є пам'яткою національного значення. Сподіваємося, згодом знайдуться й інші невідомі зображення волинських храмів, палаців, садиб тощо.

Родина Житинських, як і головний герой цієї статті, не є вкрай відомою на Волині, але точно заслуговує хоча б на цю скромну статтю. Розпочнемо із Костянтина Житинського, адже, якби не його вдача, не було б ні Людвіка, ні цієї статті. Він народився близько 1800 року в сім’ї Чеслава Житинського (шамбелян короля Станіслава Августа Понятовського) та Францішки Вішнєвської на півдні Волині. Зображення герба роду Житинських — Абданк Якось, у 1820-х, досить бідний юнак разом із луцьким маршалком Ліпським Станіславом і ще деякими волинянами подалися до Варшави. Кілька днів вони вирішували якісь справи, відпочивали, знайомилися, пили. Самого Костянтина тоді спробували посватати із місцевою дівчиною Марисьою, яка тримала в Варшаві кав’ярню. Дівчина була не зі шляхти, але вже провадила власний бізнес. Костянтин навпаки ж, окрім статусу нічого й не мав. Пропозицію молодика дівчина відкинула, зіславшись, що не хоче, щоб волинянки думали, що вона собі купила їхнє товариство. Повертаючись з Варшави, Житинський купує лотерейний білет мало не на останні гроші й згодом виграє 50 000 рублів сріблом. Для розуміння величини виграшу, варто додати, що організатори лотереї Польського Царства у 1820-х в середньому заробляли протягом року 800 000 рублів. Так, бідний юнак стає завидним нареченим. У листопаді 1828 року в Несвічівському костелі Костянтин Житинський одружується з 17-річною Леонільдою Бромірською з Цеперова. Якийсь час вони живуть в Цеперові, де у них народжуються два сини. У 1834 році Житинські купують частину села Любитів Ковельського повіту. Саме там 29 серпня 1836 року на світ приходить Людвік Цезари Житинський. На початку 1838 року за 21 000 рублів сріблом сім’я придбала Семереньки (нині Семеринське) та Зубильне з корчмою та пасовиськами, а у 1841 році купують село Рикані (є Малі Рикані та Великі Рикані, які в радянський час переназвали у Загатинці та Велике відповідно) з присілками Топуле та Лагодувка. Сім’я проживає час від часу в Семереньках та в присілках Рикань. Метричний запис про хрещення Людвіка Житинського в Ковелі Про юність Житинського на разі нічого невідомо, окрім, що в дитинстві він близько товаришував з Влодзімєжем Четвертинським з Ворончина. Про них та їх дружбу ще кілька разів згадаємо пізніше. Сім'я Житинських. Сповідна відомість католицької парафії в Затурцях за 1852 рік Маєток Житинських в Семереньках У 1856 році помер Костянтин Житинський, за три роки померла його дружина Леонільда. Залишилося 7 синів-спадкоємців, втім, деякі з них були неповнолітніми. Опікунство над ними взяв їхній двоюрідний дядько з Кисилина — Ян Туркулл. Саме він був ініціатором нетипового методу поділу спадку між нащадками Костянтина та Леонільди, адже був використаний метод лотереї, де кожен з синів щось собі витягнув. Так, Людвік Житинський успадкував Великі Рикані та Лагодувку. Друга чоловіча гімназія в Києві primetour.ua Закінчивши Другу чоловічу гімназію в Києві, починається новий важливий етап життя Людвіка Житинського, а саме, початок навчання в Київському університеті св. Володимира. Навчався він на історично-філологічному факультеті протягом 1856-1860 роках, познайомившись з багатьма нині знаними й забутими діячами ХІХ століття, серед яких Володимир Антонович, Леон Гловацький, Влодзімєж Міловіч, Антоні Хамєц, Тадей Рильський, Владислав Козловський, Мар’ян Дубецький, Фортунат Новіцький, Вацлав Лясоцький, Нарциз Янковський та багато інших. 1. Станіслав Мясковський, 2. Адольф Трахтенберг, 3. Владислав Вєнявський, 4. Вінценти Васілевський, 5. Блізінський, 6. Цезари Моравський, 7. Леон Гловацький, 8. Броніслав Васільковський, 9. Цєхонський, 10. Владислав Геншель, 11. Влодзімєж Міловіч, 12. Антоні Хамєц, 13. Владислав Камінський, 14. Володимир Антонович, 15. Людвік Житинський, 16. Канський, 17. Тадей Рильський У Києві в той час на чолі з Антоновичем, Гловацьким та Міловічем діє Тройницька спілка (пол. Związek Trojnicki), до якої згодом доєднується і Житинський. Університетська молодь жваво підтримує ідею відмови від кріпацтва, відновлення незалежності, зближення та пізнання звичайного народу. Студенти-поляки 4 курсу у 1859/60 рр: 1. Владислав Камінський, 2. Конрад Ґонсьоровський, 3. Леон Гловацький, 4. Людвік Житинський, 5. Володимир Антонович, 6. Людвік Левіцький, 7. Станіслав Мясковський, 8. Владислав Козловський, 9. Мар'ян Дубецький Закінчивши університет, Людвік Житинський відправляється у короткочасну закордонну мандрівку та повертається на Волинь. У товаристві Яна Тургулла бере участь у різних світських заходах. Таким чином дядько намагається ввести Житинського у світ. Одним з найповажніших святкувань було святкування дня народження полковника Марціна Тарновського в Бережцях біля Кременця. Студентські роки та закордонна мандрівка не минули даремно. Він пробує дещо реформувати життя селян, впроваджує деякі вольності ще до офіційного скасування кріпацтва. Він розуміє важливість навчання для сільських дітей. Так, в березні 1862 року, шляхтич у своєму домі взяв в учні 7 місцевих хлопчаків. Він навчив їх кириличної азбуки й почав вивчення складів, використовуючи синодіяльні букварі, отримані від священника Снігуровського з села Хорохорин та “Граматику” української мови Пантелеймона Куліша. Тодішня міліція це діло дуже швидко зупинила, конфіскувавши книги та отримавши від Житинського розписку, що більше він такого робити не буде. Разом з однодумцями, в тому числі другом дитинства Четвертинським, брав участь у Січневому повстанні у якості рядового. 8 березня 1864 року вранці до Житинського в маєток в Семереньках навідалася міліція аби провести обшук. Було знайдено зіпсований пістолет та кілька номерів “Gazeta narodowa”. Так молодий історик спочатку кілька днів сидів під домашнім арештом, а потім був перевезений до Луцька до в’язниці в колишньому монастирі Тринітаріїв. Там неодружені юнаки вирішили основну вину взяти на себе, аби дещо старші могли повернутися до сімей. Відсидівши 4 місяці, його взяли на поруки. Монастир Тринітаріїв у Луцьку. visitlutsk.com Повернувшись додому в Семереньки продовжив наукову діяльність. Так, користуючись дружбою з Влодзімєжом Четвертинським, опрацював на прохання редактора видання “Biblioteka Warszawska” Казімєжа Владислава Войціцького 16 листів Зоряна Доленгі-Ходаковського до генерала Людвіка Кропінського (дід Четвертинського) з бібліотеки у Ворончині. Текст листу Житинського до редакції "Biblioteka Warszawska" написаний між 1864-65 рр. Понад рік майже вільного життя під домашнім арештом скінчилося 8 вересня 1865 року. Житинського, Четвертинського та інших відправили спочатку на ув'язнення до колишнього монастиря домініканців, де їх по черзі охороняли солдати Камчатського 44 піхотного та Охотського 43 піхотного полків. Домініканський монастир у Луцьку бл. 1870 wikipedia.org Згодом, ув'язнених етапували до Житомира, де понад рік відбувалися подальші процеси над ув’язненими. Одна з камер в'язниці в Житомирі. 1863 рік Ув'язнені у дворі житомирської в'язниці (в минулому монастир єзуїтів) Влітку 1866 Житинський разом із Четвертинським Влодзімєжом, Жарновським Нарцизом Млоджяновським Людвіком відправилися під конвоєм з Житомира в Мінусінський округ. Їхали вони кінно, потягом, човнами та поромами через Київ, Гомель, Москву, Нижній Новгород, Пермь, Тобольськ, Томськ. Протягом самої подорожі й під час заслання знайомився з різноманітними людьми, почав вивчення англійської мови та навіть пробував перекладати поему “Манфред” Байрона. Під час дороги захворів на віспу Четвертинський, якого Житинський з колегами змогли врятувати своєю опікою. Пізніше вони розділилися. Схема руху Житинського протягом часу його заслання (кінно, залізницею та ріками) Житинський прибув в Мінусінський округ, де проживав на копальнях золота. Якийсь час провів в Каратузі. Туди до нього навідався його хворий брат. Не вказано ім’я, але найбільш ймовірно це був Марцін (1840 р.н.). Завдяки хворобі брата їм обом вдалося отримати дозвіл на зміну місця заслання через клімат. Вони вирушили з Картуза до Астрахані. Після закінчення терміну відбування покарання вони повернулися на рідну Волинь у 1873 році. Каратуз 1895 Багаторічне заслання Житинський описав в окремому щоденнику, який ще чекає свого часу аби бути повноцінно опублікованим, де описуються долі чималої кількості засланців з Литви (Білорусі), Польщі, України. Перша сторінка щоденника "Спогади з дев'яти років ув'язнення та Сибіру 1864-1873" Повернувшись додому, Житинський починає жити в Лагодувці біля Великих Рикань. Обидві місцевості належать йому. Житинський був двічі одружений, але про першу дружину нічого невідомо. Другий шлюб відбувся 24 листопада 1887 в Варшаві з волинянкою Марією Єловицькою, донькою Генрика та Камілії. Нічого невідомо про дітей, ймовірно їх у Людвіка Житинського не було. Маєток Людвіка Житинського в Лагодувці Парафія Різдва Пресвятої Богородиці у Варшаві, 1908 рік У 1880-1890-х роках Житинський веде активну наукову діяльність. Разом із Волянським та Антоновичем проводять спільні розкопки в різних місцях Волині; виступає з доповідями на IX та XI Археологічних з’їздах. У Києві в 1889 році прочитав реферат під назвою “Знахідки кам’яного віку в басейні р. Стир”, а у Вільнюсі у 1893 році — “Могильник в с. Рикані Дубенського повіту”. Протягом 1890-х років публікує чимало заміток та статей у краківському виданні “Wiadomości Numizmatyczno-Archeologiczne”: Wykopalisko w Bakowcach Wykopalisko w Sołotwinie Kurhany i mogiły na Wołyniu Dwudenar litewski Zygmunta III XI Zjazd archeologiczny w Wilnie 1893, sprawozdanie Grób pogański, znaleziony w Łucku, Wulce, pow. dubieńskim Wykopalisko monet w Biskupiczach Szlacheckich w pow. włodzimierskim Zabytki epoki kamiennej na Wołyniu Wykopalisko w Podhanowie koło Łucka O kurhanach i mogiłach na Wołyniu O wykopalisku w m. Łucku na Wołyniu O kurhanach, mogiłach i wieku kamiennym na Wołyniu Реферат Житинського на ХІ археологічному з'їзді У березні 1897 року Житинський закінчує роботу над спогадами свого бездітного дядька Яна Тургулла (1800-1892) та того ж року видає їх у Кракові під назвою “Сімейні ґавенди”. У 1890-х взяв участь у виданні XV тому знаного багатьом видання “Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich”, надіславши інформацію про деякі населені пункти Волинської губернії. Паралельно, збирає колекцію старожитностей та окремо нумізматичну колекцію. Тісно спілкується з бароном Штейнгелем з Городка, обмінюючись знахідками. Саму ж колекцію монет, а це понад 2000 одиниць, Житинський дарує у Музей Кракова (нині Muzeum Narodowe w Krakowie). На той момент це був найбільший подарунок в історії нумізматичного відділу музею, аж поки свій подарунок не зробили Чапські, на честь яких нині цей відділ і названий. Іронія долі в тім, що трохи не вистачило монет, аби відділ був названий іменем Людвіка Житинського. Деякі з ідентифікованих предметів з колекції Житинського. MNK 9 березня 1900 року 64-річний Людвік Цезари Житинський помирає у себе в маєтку в Лагодувці. Археолог не зміг завершити та видати досить важливу працю "Історико-географічний опис поселень в басейні р. Стир", місце рукопису якої поки не вдалося встановити. Після смерті Житинського було опубліковано кілька некрологів. Один із - авторства його товариша Володимира Антоновича, а інший - від невідомого автора у львівській газеті “Słowo polskie”. Самого Житинського, ймовірно, відспівали та поховали у Несвічі: Некролог написаний Володимиром Антоновичем Після смерті Житинського, його дружина Марія передала у 1902 році залишки його колекцій у той самий музей у Кракові, а сама ж, ймовірно, переїхала десь закордон. Також, у 1902 році на сторінках варшавського видання “Światowit” виходить остання стаття волинянина під назвою “Spis zabytków epoki kamienia gładzonego, znalezionych w gub. Wołyńskiej” (Список пам’яток неоліту знайдених у Волинській губернії). Мапа місць, де Житинський проводив розкопки й/або, де були знайдені предмети з його колекції. Мапа була складена на основі інформації Володимира Антоновича Нині ім’я Людвіка Житинського лише іноді випливає в окремих працях присвячених археології. Цілісного розуміння ким була і чим жила ця неординарна постать нема. У місцях, де він проживав, ніхто його не знає. Від маєтків Житинських не залишилося й сліду, як в Лагодувці (Велике), так і Семереньках (тепер Семеринське). Колекції подаровані краківському музею й надалі там перебувають, але через знищення інвентарів під час Другої світової війни, немає можливості встановити, які саме речі належали Людвіку Житинському. Сподіваємося, ця стаття стане першим кроком до відродження імені одного з перших археологів, колекціонерів, нумізматів, істориків Волині.

Ґміна Купичів Ковельського повіту в кінці 1930-х нараховувала 29 громад. Початково ґміна мала назву Новий Двір, але 20 березня 1931 року була перейменована та отримала назву Купичів. В межах ґміни проживали українці, чехи, поляки, євреї, німці та т.зв. "голендри", тобто нащадки осадників з території Нідерландів. Під час виборів до сейму в ґміні нараховувалося 7221 виборець. До слова, це одна з небагатьох ґмін, списки виборців якої збереглися повністю, а не частково. Публікуємо список прізвищ, які зустрічаються у цих списках. Прізвища польською, як в оригіналі. Населені пункти ґміни Купичів: Адамівка, Антонівка, Берестова, Буди, Будки, Вікторівка, Волосівка, Дажва, Каролінка, Купичів, Лежахів, Липа Станіславівка, Ловище, Медиків, Мирославка, Михайлівка, Моковичі, Мочулки, Нири, Новий Двір, Озеряни, Олександрівка Голендри, Осекрів, Острів, Осьмиговичі, Пересіка, Попелівка, Свинярин, Сенявка, Серкізов, Сушибаба, Черніїв, Щитники, Янів Окремо подаємо прізвища з містечка Купичів. Abram, Abramczuk, Abramowicz, Adamiec, Adamowicz, Ajzenbojm, Alman, Andrejczuk, Andrejko, Androsiuk, Aniszczuk, Antoniuk, Appel, Ardt, Arndt, Arnt, Augustyniak Badio, Badyra, Bagiński, Bakus, Balcerek, Bałdiuk, Baloun, Banderski, Banek, Baran, Barczuk, Barg, Bartek, Bartko, Bartoszewski, Barykow, Batiuszkin, Batke, Baum, Bednarek, Begelman, Bejlich, Bejmert, Bemer, Bemert, Beń, Benko, Beńko, Ber, Bereski, Bertko, Beszta, Betkier, Bezsmiertny, Bielanowski, Bielecki, Bieliszuk, Bieniuk, Bilas, Bilske, Binek, Biniek, Biruk, Błażeńczuk, Bliziński, Bobik, Bogusz, Bojaryn, Bondarewski, Bondaruk, Bondyra, Boratyniec, Borejczuk, Borjatyniec, Borodicz, Borysiuk, Bożyk, Brajtkrajc, Brajtkrojc, Brandt, Brant, Braun, Broż, Brukaluk, Brzoska, Buben, Buczek, Bufald, Bukita, Bulmann, Bulow, Burłaczuk, Buss, Byra, Bytow Całka, Celmer, Chalimon, Chamot, Charliński, Charytoniuk, Chawron, Chawrona, Chazen, Chilewski, Chmielowski, Chmieluk, Chodorowski, Chojnacki, Choma, Chomenko, Chomik, Chomiuk, Chropot, Chudzik, Chwalewski, Cieplucha, Cieślikowski, Cisaruk, Cygler, Cysaruk, Cytrycki, Czabańczuk, Czajka, Czajkowski, Czechowski, Czemerys, Czereniuk, Czernik, Czerwonka, Czopko, Czuchraj, Czykinowski Dąbrowski, Damer, Dańczenko, Danieluk, Daniluk, Dawiak, Dawidiuk, Degen, Dejer, Demczuk, Demosz, Denysiuk, Deryng, Dimiński, Dmitruk, Dobniuk, Dobrowolski, Dogoda, Dołgus, Doniecki, Drogoszewski, Dubczuk, Dubel, Dubij, Dubinczuk, Dubińczuk, Dubiniec, Duda, Dudicz, Dudik, Dumka, Dygoda, Dymek, Dymidziuk, Dymiński, Dyszluk, Dytrych, Dzięsław, Dzyk Eberhard, Egler, Enwert, Eudokimow Fediuk, Fedorczuk, Fedoruk, Fedorukowicz, Fefer, Felske, Felski, Felskie, Ferdynus, Fic, Fichtenberg, Fige, Figiel, Figurowski, Fijałow, Filas, Fisz, Fiszer, Fita, Fomenko, Fot, Frajman, Franckowski, Friske, Frojluch, Fruchlich, Fryc, Frynandendt, Frytz, Fudym, Furmaniuk Gabe, Gabert, Gaczyński, Gadomski, Gajst, Gałka, Garbaruk, Gąsior, Gąsiorowski, Gawdun, Gawriołek, Gawrylewski, Gdyra, Gębka, Gechmański, Gelert, Geller, Gerasymczuk, Giliński, Girsz, Girszfeld, Gissel, Gitzel, Giuze, Głowacki, Głowacz, Gniot, Goc, Gocał, Godacz, Godlewski, Golczewski, Goldszmidt, Golszmidt, Gołubowski, Gonczaruk, Gontarski, Gontek, Gordijewski, Gorecki, Górski, Gospodaruk, Grabarczuk, Grabarczyk, Grabjas, Grabowski, Grodzki, Gromik, Gross, Gruber, Gruszczyński, Gruszko, Gruszowenczuk, Gruszowiec, Gryć, Grynblant, Grynblat, Grynszpun, Grynszput, Grysiuk, Gryszczuk, Gryszko, Guzowski Hadupiak, Hajdelberg, Hałąsuk, Hałąziuk, Hałuszka, Hanas, Hanusz, Harach, Hawrylewski, Hawryluk, Hein, Hejda, Hejn, Helchard, Helman, Henczke, Herasimczuk, Herasimiuk, Herasymczuk, Hercog, Hercok, Hessel, Hildebrandt, Hładio, Hładyszczuk, Hładyszuk, Hnatiuk, Hochlender, Hofman, Holc, Hołdyś, Hołobiuk, Hołoszczuk, Hołoziuk, Holszmidt, Hołub, Hominiuk, Honczaruk, Honczyruk, Horak, Horowitz, Houżwic, Hryciuk, Hryniuk, Hryszko, Hubczyk, Huk, Humela, Humeniuk, Humieniuk, Huminiuk, Hurkach Iszczuk, Iwaniuk Jachimiuk, Jagalski, Jagiełło, Jakielaszek, Jakimiuk, Jakóbowski, Jakubiuk, Jakubowski, Janda, Janeczek, Janio, Janiszewski, Jankiewicz, Jardel, Jarmoluk, Jaromicz, Jasinczuk, Jasińczuk, Jasiński, Jaśkiewicz, Jaszczuk, Jaszczukiewicz, Jedan, Jędruszczak, Jędzrejowski, Jehn, Jenik, Jenn, Jeske, Jewczyński, Jewdokijew, Jewdokimow, Jewdokimowicz, Jewsiuk, John, Józefowicz, Józwicki, Juchimiuk, Jucht, Juhimiuk, Jurczenko, Jurczuk, Jurkowski Kaczaniuk, Kaczmar, Kałaszniuk, Kalczuk, Kalińczuk, Kalinowski, Kaliszuk, Kaliwoda, Kalnicki, Kalużny, Kałużny, Kamas, Kamke, Kamuda, Kaniuk, Kanonik, Kański, Kapłan, Kapliński, Kapościński, Kapusciński, Kapuściński, Kapustiński, Karacaj, Karaczun, Karg, Karpiuk, Karpuk, Karsz, Kasiuk, Kaucki, Kaziuk, Kędziorek, Kic, Kiellert, Kierda, Kierżner, Kikawski, Kimmel, Kiry, Kiryczuk, Kiryjczuk, Kiryluk, Kisełka, Kiser, Kisiel, Kisluk, Kiśluk, Kisser, Kisuryna, Kleszowski, Klimiuk, Kłoczuk, Klukas, Kmin, Knul, Koblański, Kociuba, Kołtoniuk, Kołtyk, Kommad, Konaszuk, Koncewicz, Kondracewicz, Kondratiuk, Konewka, Konrad, Kopczyński, Kopik, Koptiuch, Koptiuk, Korniluk, Korolczak, Korona, Korpacki, Korzeń, Kos, Kosacki, Kościuk, Kosiuk, Koss, Kostiuk, Kotiuk, Kowal, Kowalczuk, Kowalewski, Kowarski, Koza, Kozak, Kozicki, Kozłowski, Krajewski, Kramarewicz, Kraszewski, Krawczuk, Krenc, Krewski, Król, Kropiwniuk, Krujewski, Krygier, Krynicki, Kryszczuk, Kryształ, Krywicki, Kryworuczka, Kryze, Krzesina, Krzyżanowski, Kubacki, Kucharczyk, Kucharuk, Kuczmar, Kudacki, Kudyk, Kujkowski, Kukiełka, Kukulski, Kukuruza, Kula, Kułaczok, Kulakin, Kunc, Kuncewicz, Kupczyński, Kurdyban, Kurek, Kurnicki, Kusz, Kusznir, Kuźmiak, Kuźmicz, Kuzmiuk, Kwaśnik, Kwast, Kwaszuk, Kwiatek, Kwiatkowski, Kwirant, Kyć Lach, Lafel, Lancman, Langer, Łapko, Łaskarzewski, Laszczuk, Łata, Ławreniuk, Ławryniuk, Lefel, Lehman, Lempke, Leń, Lenard, Leszczyński, Leszkiewicz, Lewczuk, Lewicki, Leżański, Licht, Lipski, Lisek, Litke, Litkowiec, Lodwig, Łozowicki, Lubowiecki, Łuciuk, Lucius, Łuczek, Łuczko, Łukaszewicz, Łukjańczuk, Łukjaniuk Macanke, Machniuk, Machowski, Macioch, Macuła, Madej, Mądrzak, Magnucki, Maistruk, Majewski, Majstruk, Mak, Makara, Makarczuk, Makaruk, Makowski, Maksijuk, Makuszka, Malinowski, Manieluk, Mantaj, Marcinkowski, Marcyniuk, Marczuk, Marczyniuk, Marek, Markowski, Marszak, Martyn, Martyniuk, Masiuk, Masternak, Masurek, Maszkowski, Masztalaruk, Matjaszczuk, Matwiejczuk, Matwiejuk, Matzanke, Mazenski, Mazur, Mazuruk, Mechanio, Medwedczuk, Mękiel, Melniczuk, Mezenski, Mezeński, Michalczuk, Michalewicz, Michalik, Michel, Miedwieńczuk, Mielnicki, Mielniczuk, Mielnik, Mieniec, Mieszkaniuk, Migdal, Mikuła, Milczarek, Miller, Miske, Miszczuk, Mitura, Mojszewski, Mołdowan, Morski, Mroczkowski, Munduc, Municzewski, Muzyczuk, Mychanio Nachiluk, Nagajek, Nagorny, Nahajek, Nahorny, Najdycz, Narog, Naumiec, Nazaruk, Nickiel, Nieczyporuk, Niedoryś, Niedzielski, Niedzwiecki, Niepogoda, Nieratko, Nikitin, Nikitiuk, Nikonczuk, Nikończuk, Nizio, Nowakowicz, Nowosad, Nowotny, Nudel, Nyrczuk Ochyra, Ogrodnik, Ojstaczer, Okseńciuk, Oksenczuk, Okseńczuk, Oksentiuk, Oleksiuk, Olenczenko, Olszański, Onisk, Onisko, Oniszczuk, Onopryiuk, Onopryjuk, Onyszczak, Onyszczuk, Open, Oroń, Oryszczuk, Oryszko, Osak, Ostapiuk, Ostrołuk, Ostrowski, Ostrowuk, Otto, Owczarek Pacek, Pacuła, Paczeruk, Paliwoda, Pałka, Pałke, Pałys, Panasiuk, Pancer, Panczuk, Pardus, Parfeniuk, Partem, Pasowski, Pastryk, Pastyk, Paszczuk, Patoka, Patryarch, Pawłow, Pawluk, Pawłuś, Peczeruk, Pełc, Perelmuter, Peterman, Petruk, Peżyk, Pieczończuk, Pielecki, Pilecki, Pilipczuk, Pindiuk, Pinkoś, Pinziuk, Piotrowski, Pirkes, Pirskes, Piuro, Piwniuk, Płazowski, Plewa, Pliziński, Podhajski, Podhorodecki, Pokora, Pokrupa, Poleszczuk, Poleszuk, Poliszczuk, Poliszuk, Poliwka, Polkowski, Pomorski, Popowicz, Pośluk, Potapiuk, Potocki, Poznański, Pożywio, Prochaska, Prochorowicz, Protaczuk, Protasiuk, Protosowicki, Prychodko, Prydun, Prystupa, Pryszczepa, Przybylski, Przybysz, Przydacz, Pugaczuk, Pyć, Pydowski Rabczyniuk, Raby, Raczyński, Radczuk, Radke, Rajewicz, Rakoczy, Rapp, Raszka, Rebman, Rechlauer, Redmer, Rejklich, Remiszewski, Renc, Reszkie, Rezniczek, Reźniczek, Riedner, Riedrer, Rodiuk, Romańczuk, Romaniuk, Romanowski, Romaszko, Rosiński, Rosner, Rostun, Rozmirski, Rubinsztejn, Rudkowski, Rudwald, Rura, Rużycki, Rybczuk, Rydner, Ryll, Rytter, Rytwiński, Ryzniczuk, Rzepka Sachajko, Sacharuk, Sachniuk, Saczok, Saczuk, Sadłoś, Sado, Sadownik, Sadowski, Sałąch, Sałatiuk, Sałfetnik, Samczuk, Samczyk, Samoniuk, Sapiołka, Sapiułka, Sawczuk, Sawicki, Sawiczuk, Schönrok, Sebastjaniuk, Seib, Sejb, Selezniuk, Semeniuk, Seredowicz, Serwaczyński, Sewastjaniuk, Siczkaruk, Sidłowski, Sieczkaruk, Siedlecki, Siedłowski, Siewiski, Sikup, Simerfeld, Sitowski, Skałbania, Skibicki, Skop, Skramuski, Skrzypczyński, Sladecki, Sladewski, Sławiński, Słoboda, Słobodiak, Słotobiuk, Slusaruk, Smaluk, Smiciuch, Smietiuk, Smitiuk, Smolarczuk, Smolij, Sobański, Sobczyński, Sobotowicz, Soch, Sochacki, Sochaczewski, Sochn, Sohn, Sokołowski, Sokoluk, Somerfeld, Sonenberg, Sosna, Sosnal, Spodniewski, Stachowski, Stachurski, Stasalis, Stasiak, Stasiuk, Stefaniuk, Stelmaszuk, Stepaniuk, Stepasiuk, Stępień, Stolarczuk, Studenczuk, Stykowski, Suduł, Swider, Swiderski, Swidiuk, Swityj, Sylwestrów, Symoniuk, Syroka, Szachrajuk, Szałaputa, Szałko, Szczeniawski, Szczerbik, Szczuka, Szczygel, Szczygiel, Szczypiowski, Szebesta, Szejer, Szenkier, Szenwald, Szer, Szewczuk, Szewczyk, Szkałuba, Szklaruk, Szkudlarek, Szlecht, Szmalc, Szmedek, Szmidek, Szmidke, Szmidtke, Szmojs, Szmojsz, Szmulkowski, Sznajder, Szneider, Sznejder, Szostak, Szpaczek, Szpak, Szperber, Szplet, Szpotowicz, Szrot, Szuba, Szubka, Szufer, Szulc, Szulcbacher, Szulgan, Szultz, Szumski, Szurdak, Szütz, Szwed, Szwem, Szwindela, Szworak, Szybiński, Szydłowski, Szyłko, Szymański, Szymonowski, Szymula, Szyndel, Szytz Talimonczuk, Taradaj, Tarasiuk, Tarzyniecki, Tencer, Teodorowicz, Terefelski, Tereszczuk, Terniecki, Tews, Tide, Tkacz, Tkaczuk, Tocki, Tołoczko, Tom, Tomaszewski, Tomczuk, Traczyński, Trociuk, Trzciński, Tuński, Turowski, Tymcio, Tymkowicz, Tymochowicz Unikowicz, Urban, Utter, Użarowski Wakulczuk, Wakulicz, Walenta, Waniczek, Wantland, Wasejko, Wasiutycz, Waszczuk, Watenmacer, Watenmacher, Watenmaczer, Watnik, Wawryńczuk, Wawryniuk, Wdowin, Weckwert, Wedeńczuk, Welczer, Weliczko, Welszer, Wendland, Wentlant, Weremczuk, Werk, Wichowski, Widryński, Wierzbicki, Winkiewicz, Winkler, Winter, Wiśniewski, Wiszczak, Witebski, Witkowski, Własiuk, Wnuk, Woiński, Wojciechowski, Wójcik, Wojciuk, Wojtiuk, Wolaniuk, Wołczok, Wołczuk, Wołczyński, Wolf, Wołkanowicz, Wołkow, Wołodawiec, Wołoszyn, Wolter, Worobiej, Wosiak, Woźna, Woźniak, Wróbel, Wszoła, Wyszczuk Zabramski, Zabroda, Zachulin, Zagórski, Zając, Zajcew, Zakidalski, Zakołodeżny, Załęski, Zalewski, Zań, Zapalski, Zaręba, Zasławski, Zauer, Zdan, Zębaty, Zelent, Zelewski, Żeromski, Zeuft, Zewald, Zieliński, Zinczuk, Zińczuk, Ziołkowski, Zojberman, Zonenberg, Zuber, Zubkiewicz, Żukowski, Zyłka, Zymon, Zyrycki, Zyszkowski, Zytny, Zywialak

20 травня відбулася нами організована акція Кисилин / Прибирання католицького кладовища. Ймовірно, це перше подібне прибирання на цьому кладовищі організоване не поляками та без поляків. Це один з найцікавіших католицьких некрополів Волині. Є чимало пам'ятників, що представляють не лише історичну, але й мистецьку цінність. Тут поховані Олізари, Модзелевські, Гулевичі та представники інших відомих волинських родин. Хочеться подякувати старості Ляшуку Павлу та місцевому настоятелю православної церкви Квіку Івану за наданий інструмент, та місцевим жителям Кисилина, які допомогли покосити траву на кладовищі та біля костелу. Окремо хочемо подякувати усім учасникам акції: Анастасії, Антоніні, Віті, Івану, Катерині, Оксані та Ользі. Додаємо фото Герасимюк Людмили, які вона зробила під час фоторепортажу для сайту "Перший". Окрім самого прибирання, для учасників ми провели маленьку екскурсію колишнім містечком, поспілкувалися з місцевими жителями, передали ліки місцевому фельдшеру. Це був лише перший етап прибирання, будуть ще наступні. Слідкуйте за новинами на нашій сторінці на фейсбуці та доєднуйтесь до подібних акцій.

Під час виборів до сейму та сенату 528 мешканців містечка Кисилин мали право голосу. Списки виборців містять інформацію про прізвище та ім'я виборця, рік народження, професію, а також рік прописки в виборчому окрузі. Подаємо список прізвищ мешканців Кисилина, які зустрічаються у списках виборців. Androsiuk, Awruch Bagnecki, Bartoń, Basiuk/Baziuk, Bezsmertniuk, Białek, Biełorzycki, Biesiaga, Bojaryn, Brener, Budziński, Buk Charytoniuk, Chmielnicki, Chojnacki, Chomiuk, Cukier/Zukier, Czeremaszner?, Czerniewski, Czernysz, Czerwinka Daciuk, Daczkowski, Drikier, Dunajewski Epel, Erlich Faintuch, Fajn, Fefer, Fejn, Fiks, Filipiak/Filipek, Fiszer, Fiszman, Fromer, Fryc, Fryszberg, Fuks Ginzberg, Girsz, Glachman, Glejzer, Glejzor, Głowacki, Grin, Guz, Guź Hiniajew, Hofman, Huź Iszczuk Jajdelski, Janaszek, Jurkowski Kac, Kaliszczuk, Kaliszuk, Kaplita, Kapłun, Kapusta, Karaim, Kardysz, Katz, Kendel, Kiper, Kochman, Kołek, Kołtoniuk, Korbaczewski, Kosieczko/Kozieczko, Kowalski, Kozaczuk, Kraszewski, Krawczuniuk, Krejmer, Krukowski, Kuprijaniuk (Petruk), Kurc Langer, Łatajnik, Łazaruk, Lengier, Lerner, Licht, Linder, Liwszic, Łojfer Macieszek, Maciuk, Majzlisz, Marczuk, Marecki, Markowski, Melanyk, Michałowski, Miszczuk, Myszyrys Nowicki, Nowosad, Nyrka/Nyska Olizarowski, Olszecki, Omeluch Paładszuk, Parfeniuk, Patoka, Pawłowski, Perelmuter, Petruk, Piadyk, Pietruk, Piudyk, Piwowarczuk, Pizawer, Podlewski, Połapczuk, Pomeranc, Popik, Puchalski, Puhaczuk Rabczeniuk, Rejz, Rogow, Romaniuk, Romanowski, Różański, Rozmirski, Rymer Samczuk, Senft, Siedłowski, Sławiński, Słodkiewicz, Sokół, Sokoluk, Spaluk, Stelmachowicz, Stolarczuk, Swierkowski, Szejer, Sznejeż [Snejez], Szopa, Szpilka, Szprie, Sztern, Sztuzim, Szulc, Szuster Tabakhendler, Tereszczuk, Tkaczuk, Tkaczyński, Turowski Wajner, Waldman, Waszczuk, Waze, Weisbrox, Własiuk, Wolfman, Woszczycki Zafran, Zaleski, Żarkier, Zawadzki, Zdzieniecki, Zenft, Ziniuk, Ziółkowski, Zukier/Cukier, Zusman

Вашій увазі лист Йочковського Владислава (пол. Jączkowski Władysław) до батьків в село Затурці. Отримувачем вказаний Ян Йончковський, який, як відомо нам з інших джерел, також вживав прізвище Йончко (пол. Jączko) та був народжений 25.12.1889 року. Наш переклад з польської на українську мову: Дорогі, Батько та мати, Дякуючи Богу, я живий та здоровий. Твої листи, писані дня 1/4 43 р. Дуже зрадів, як мені дали лист, коли повернувся ввечері з роботи. Тільки поглянув, одразу впізнав твій почерк. Я добре знаю, що усім вам вдома не є розкішно, але вдома то є вдома. Бо мені життя летить як Ольховичу. Мені робота не страшна, але дещо інше велике зло є страшним. Також вивчаю та пізнаю слюсарську професію. Може, як повернуся здоровим додому, ця велика наука цієї професії. Щодо відпустки, то навіть має про що думати, тому що немає розпорядження про відпустки для рускіх. Як закінчиться війна і буду живий та здоровий, то повернуся додому, а інакше немає про що й думати про швидку зустріч. Як будуть приймати посилки, то надсилайте більше тютюну. Якщо можете, то сфотографуйте Збишка (пол. Zbyszek / Zbigniew) та надішліть мені фото. дня 1/4.43.р. ваш Владек. Посилки усі ті, що були мені вислані, отримав, окрім сала, якого не отримав. Як будуть приймати посилки, то надсилайте більше тютюну. Eberwalde дня 1/4.43 р. ваш Владек Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".

Працюючи над темою остарбайтерів з Волині, ми натрапили на ще один лист польською мовою. Польських листів збереглося дуже мало. Цей лист містить цікаві подробиці, пов’язані з перебуванням Ґєрса Алєксандра в Німеччині та вимушеним від’їздом із Манькова до Володимира його родини. Додаємо переклад тексту листа: Бранденбург дня 5 IX Кохані Батьки У перших словах донесу вам про своє здоров'я. Отож, на разі, дякуючи Богу, я здоровий, чого і вам бажаю Дуже мені прикро, що зараз вас спіткала така зла доля, що ви покинули вашу домівку і мусили втікати. Ми теж так часто робимо. Я працюю на старому місці, тільки зараз їжджу електричним краном. Робота загалом легка, працюю з шостої до пів на шосту. Але і їжі мало, півтори літра супу на день. Я вже отримав одного листа від вас. Але з того всього десь його всадив і не зміг знайти. Але мені повторно надіслала адресу Дошька Рибкі. Вона теж в Німеччині в місті Кіль. Так що зараз знаю як ви прожили останні місяці. Тільки зараз мене дуже цікавить як з того всього маєте запас їжі і чи хто був недавно в Манькові? Як господарство і чи маєте надію швидко повернутися? На тім закінчу, прошу про швидку відповідь, ваш син Олек Цей та багато інших листів волинських остарбайтерів доступні у розділі "Волинь OST".