МУЗЕЙ
КИСИЛИНА

16.10.43

Найукоханійша Сяню!!! Сьогодня написав лист Родичам (Вам), а також не міг щоб не промовити хоч кілька слів до Тебе, Сяню. Перше, повідомляю, що я, дякувати Всевишньому, до которого часу живу при повному здоров’ї, чого і Тобі бажаю від щирого серця. В мене все по старому. Я дуже втішився, коли Ти написала, що здоров’я Твоє поправилося та йде до кращого. Вдячний дуже Тобі, що не забуваїш про мене. Однак, будь добра, не гнівайся, а переказу я не вишлю, щоб не наражувати Тебе і Родичів на труднощі і кошти. Я буду якось раду давати сам собі. Сяню! Про Тебе я не забуду ніколи, тільки Ти жий з надією та не забувай за мене. А прийде час нашої довгожданої зустрічи й будемо тоді чутися щасливими як ніколи. Хоч листів не було б, все ж таки не журися, жди мене. Людських неправд не слухай. Остаюся на завжди Твоїм, цілую без числа раз, Твій Яків. Цілуй від мене Тамарку, Маму і Тата. Сердечний їм привіт. Бажаю Вам щастя. Привіт в Зубільно Мамі.