МУЗЕЙ
КИСИЛИНА

25/X 1942 р.

Дорогі родичі, в перших словах мого листу, повідомляю, що я живий і здоровий до котрого часу чого і вам бажаю. Писав я довас 11/X в якомму післав вам карточки чотири. Пишу до вас топіро чере це, що ви певно такод дістали інформацї про пересилку лі Німеччини одіжі. Одже, я просив би вас, що возможно ви мені иприслали, але тільки це, що я вам напишу, більше мені нічого не присилайте. Перше, просив би вас, що прислали мені білізну. Тільки полотняну до роботи. Друге, рукавиці, і як би могли дістати чиривикі до роботі в полі. Чоботи мої здадуця вам, як я знаю, що вам також трудно. Не присилайте мені кожуха і штанів теплих, бо вони мені тут непотрібні. Що я написав, це коли возможно пришліте, коли трудно, не мусите. Напишіт мені чи всі здорови. Як вам тепер іде господарка, кілько ще осталос коров і коньі? Яка у вас погода, бу тут 2 дні були рано приморозки 7°. Робота біля буряків і сівби сьогодні, сію пшеницю. Прийшов від горянкі, то дістав писмо від Мифоткі Вознюка. Але сьогодні не відписую, бо не маю конверта. До свіданія

28/X 42

Дуже добре, що я попав до господаря, через те, що від господаря по жнивах поіду до дому. Може ще на свято Святої Богородиці буду вдома. А коли нє, листопаді буду напевно. За мене не журітіся, істи є що істи. Сплю пот …, ни те що й вам. Троху … за домою. Але аби Бог дав здоров’я, по жнивах зобачимос. Коли приїду, розкажу дещо більше. Хлопці наші розбилис. Петро Ляшук і Сяник Макарук і Боошуз колонії, ми разом на одній колонії Павло Ярощук і Ванкя Гаврилюк ни знаю де. Пока прозавайте.Дня 7/… 1942 р.

Поздровляю. Перекажід Вознюкові Мифодійови, що восени зобачимось.

Королюк ПетроДня 7/ 1942 р.

Письмо притримайте до мого приїзду.

Звротнього адресу не подаю через те, що не розумію як переписати німцкі назви.